Столиця повертає гроші у прикладну науку
Київський науковий сектор у 2026 році виглядає значно агресивніше, ніж ще два роки тому. Лабораторії при КПІ ім. Ігоря Сікорського, КНУ імені Тараса Шевченка, KSE та приватні R&D-команди знову шукають не лише гранти, а й венчурні гроші. За оцінками учасників ринку, обсяг приватних вкладень у київські deeptech-проєкти за рік міг зрости на 25–30%.
Після хвилі релокацій частина команд повернулася у столицю через доступ до університетських лабораторій, інженерних кадрів і корпоративних партнерів. Найактивніше ростуть напрями біотехнологій, дронів, енергетики та матеріалознавства.
«Київ знову став місцем, де наукова ідея може пройти шлях від лабораторного столу до комерційного продукту», — каже керівник однієї з R&D-команд у UNIT.City.
Університети стають частиною ринку
КПІ, КНУ та Києво-Могилянська академія дедалі частіше працюють не лише як освітні інституції, а як постачальники технологій. Університетські команди запускають spin-off-проєкти, подаються на Horizon Europe та шукають партнерів серед українського бізнесу.
Для компаній це спосіб отримати дешевший доступ до досліджень. Для університетів — шанс утримати молодих науковців. У приватному секторі зарплати інженерів і data science-фахівців у Києві вже сягають $2 500–4 500 на місяць, що змушує академічні інституції конкурувати не лише ідеями, а й умовами.
Deeptech став новою мовою бізнесу
Ajax Systems, Farmak, MacPaw, Genesis та низка defense-tech-команд активно інвестують у власні дослідження. Бізнесу потрібні сенсори, алгоритми, медичні рішення, автономна енергетика та hardware, який можна масштабувати.
Саме тому київська наука дедалі менше схожа на закриту академічну систему. Вона перетворюється на частину економіки, де лабораторія, інвестор і виробництво працюють у спільному циклі.
Що може зламати цей ріст
Головний ризик — нестача довгих грошей. Наукові проєкти потребують не місяців, а років. Якщо грантові програми та приватні фонди не зможуть забезпечити стабільне фінансування, частина команд знову поїде у Варшаву, Берлін або Прагу.
Втім, у Києва є перевага, яку складно купити: концентрація інженерів, університетів, бізнесу та реального попиту на технології.
Читайте також: як київські біотех-команди змінюють медицину, чому університети столиці роблять ставку на AI, як енергетичні лабораторії шукають рішення для міста.
